Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 4(19) 2009

Back to issue

Екологія та патологія органів дихання у дітей: медико-соціальні аспекти

Authors: Нагорна Н.В., Дубова Г.В., Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Активна соціально-економічна діяльність людини — одна з причин зміни вихідних природних якостей екологічного середовища. В умовах несприятливого екологічного оточення формується екологічна дезадаптація, яка призводить до виникнення захворювань органів дихання (ЗОД) у дітей. Результати оцінки елементного гомеостазу свідчать про участь екологічних факторів у формуванні, рецидивуванні та хронізації ЗОД у дітей, обумовлюють особливості їх перебігу та реакцію на стандартне лікування. Зазначене є підставою для включення до комплексу обстеження дітей із захворюваннями органів дихання аналізу елементного складу організму, в тому числі токсичних й потенційно токсичних речовин, з подальшим вирішенням питання про проведення детоксикаційних заходів, корекції порушень мінерального статусу у хворих із ЗОД.


Keywords

діти, екологія, патологія органів дихання.

Sublata causa tollitur morbus.
З усуненням причини зникає й хвороба.
Гіппократ

Провідною характеристикою якості взаємовідносин суспільства і довкілля в конкретних соціально-економічних умовах є стан здоров’я населення [2, 6, 9, 18]. Впливаючи на якість життя людини, стан довкілля визначає передусім рівень екологічного ризику, тобто ймовірність несприятливих для життєдіяльності суспільства й населення наслідків антропогенних і техногенних змін природи [3, 5].

Найбільш сприйнятливою до впливу екогенних факторів є дитяча популяція внаслідок таких анатомо-фізіологічних особливостей [4, 13, 19]:
— підвищений у 2–3 рази повітрообмін та водообмін у дітей порівняно з дорослими;
— невисокий зріст дітей, що обумовлює більш інтенсивний контакт з грунтовими забрудненнями, хатнім та вуличним пилом;
— висока фізична активність та значна інтенсивність обмінних реакцій організму;
— дозрівання імунної та ендокринної систем, які в першу чергу контролюють відповідь організму на вплив факторів навколишнього середовища;
— відсутність у дітей необхідного життєвого досвіду з дотримання правил санітарії й гігієни;
— складність проведення стандартних (як правило, інвазивних) медичних досліджень для оцінки стану здоров’я.

Вивчаючи сукупність факторів, що формують та впродовж усього життя впливають на стан здоров’я людини, експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я встановили, що ця якісна характеристика безпосередньо залежить від стану довкілля (на 18–20 %), а також від тісно пов’язаних із цим фактором способу життя (на 50–52 %) і спадковості (на 20–22 %) [11]. При цьому одним із маркерів екологічного неблагополуччя є зростаюча частота захворювань органів дихання (ЗОД), особливо серед дитячого населення [8, 10, 17]. За даними Донецького обласного управління охорони здоров’я, у структурі хвороб дитячого населення протягом останніх 5 років перше місце посідають ЗОД. Їх поширеність з 2004 по 2008 рік серед дітей 7–14 років зросла на 3,5 %, а 15–17 років — на 33,0 % [13].

Однією з причин зростання частоти ЗОД вважають велике антигенне навантаження на організм внаслідок поєднаного впливу природних й антропогенних факторів, зокрема техногенних забруднювачів [1]. Слід зазначити, що сьогодні у світі синтезовано понад 20 млн хімічних речовин і щорічно цей список поповнюється десятками-сотнями тисяч нових найменувань. З-поміж синтезованих у комерційному обороті нині перебуває приблизно 2 млн хімічних речовин, з яких гігієнічно регламентовано лише 1000, причому більшість хімічних речовин досі не оцінювались за мутагенною активністю [11]. В Україні від промислових підприємств в атмосферу щорічно потрапляє 11 млн тонн викидів, що становить 20–25 % сумарного викиду за всіма країнами СНД (за умови, що наша країна займає лише 3 % його території), серед них 76 забруднюючих речовин, 11 канцерогенів, з яких 55 % є мутагенами [6]. На одного мешканця України припадає щорічно 300 кг шкідливих техногенних речовин [5].

Потужним джерелом забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт, що споживає моторні палива нафтового походження та викидає в довкілля продукти згоряння (відпрацьовані й картерні гази двигунів), продукти зношування шин, гальмівних колодок і т.ін. Негативний вплив посилюється виробничою діяльністю, пов’язаною з функціонуванням автотранспортних підприємств (мийкою та фарбуванням автомобілів, заправкою та заміною паливних та експлуатаційних матеріалів тощо). Автомобільний парк України нині налічує приблизно 8 млн од. За останні десять років кількість викидів шкідливих речовин від автомобільного транспорту збільшилася на 76 %. Встановлено, що 30–32 % забруднення навколишнього середовища промислових регіонів обумовлено автотранспортом [7].

Важливим антропогенним забруднювачем повітря (4-й клас небезпеки) є оксид вуглецю (СО). Поряд з автотранспортом джерелом його потрапляння в атмосферне повітря є промисловість, опалення й теплопостачання. Сполуки сірки (діоксид сірки, 3-й клас небезпеки) та сірководень (2-й клас небезпеки) складають разом близько 25 % усіх викидів у повітряний басейн. Вони потрапляють в атмосферне повітря внаслідок спалення вугілля та нафтопродуктів у промисловості та побуті, чорній металургії, нафтоочищенні [5].

Накопичення в повітрі оксидів вуглецю, сірки, азоту, формальдегіду, промислового пилу (а з ним — сполук важких металів, поверхнево-активних речовин та інших забруднювачів) призводить до порушення функції сурфактанту в легенях, ферментів у тканинах дихальних органів [17]. Це, у свою чергу, посилює окислення ліпідів, утворення вільних радикалів. Порушуються функції мембран клітин, їх рецепторних білків, відбувається накопичення різноманітних ендогенних токсинів (перекисів, альдегідів, кетонів та ін.), розвиваються аутоалергічні стани (бронхіальна астма, обструктивний бронхіт, респіраторні алергози) [16].

Сірчастий ангідрид й окисли азоту, підвищена концентрація яких виявляється в районах нафтохімічних підприємств і великих автомобільних шляхів, перш за все уражають слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, порушують функцію війчастого епітелію з підвищенням екскреції слизу. При підвищенні рівня цих речовин у повітрі зростає частота нападів бронхіальної астми, обструктивних бронхітів, особливо у дітей раннього віку [17].

Доведено, що рівень захворюваності дітей на хвороби органів дихання при забрудненні атмосферного повітря окисом азоту, двуокисом азоту, сірчастим ангідридом, фенолом у 1,5 раза вищий, ніж у регіоні з чистим атмосферним повітрям. При цьому встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок між рівнем захворюваності дітей на ЗОД та комплексним показником забруднення атмосфери [10].

Перевищення концентрації в повітрі окислів азоту й сірководнів в умовах інтенсивної сонячної радіації призводить до виникнення так званого фотохімічного смогу. При цьому утворюються фотоокислювачі, з яких найбільшу загрозу становлять озон та пероксиди, які спричиняють дихальні розлади в дітей [16].

Внаслідок аерогенного й наземного забруднення великих територій уміст таких небезпечних полютантів, як цинк, барій, кадмій, титан, ванадій, кобальт тощо, у грунтах Закарпатської, Волинської, Житомирської, Рівненської, Київської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областей та Автономної Республіки Крим, зокрема, перевершує нормативні значення в 1,3–9,5 раза (у деяких випадках — у десятки разів), уміст нітратів — до 2,4 раза, у тому числі в рослинах — до 2,7 раза [11]. Доведено, що хронічна інтоксикація солями цинку та ванадієм призводить до виникнення алергічних захворювань дихальних шляхів (обструктивний бронхіт, бронхіальна астма); барій спричиняє розвиток дихальної недостатності, набряк легень; кадмій та титан — облітеруючий бронхіоліт, хронічний бронхіт; літій — гострий респіраторний дистрес-синдром; кобальт — рак легень [13, 15, 17]. При цьому в останні роки у дітей часто діагностують патологічні стани, що раніше зараховували до профпатології дорослих (табл. 1).

Ще одним джерелом ксенобіотиків є активне й пасивне паління через те, що в сигаретах міститься свинець, кадмій та інші солі важких металів [3]. Токсичність тютюнового диму у 4,25 раза перевищує токсичність вихлопних газів автомобілів [5].

Уся біосфера наповнена трансмісивною інформацією, і велику роль у цьому відіграють віруси. Антропогенна діяльність, техногенне забруднення навколишнього середовища змінили взаємовідносини людини та світу вірусів. За останні 25 років описано близько 30 нових інфекцій і 20 нових вірусів, що викликають захворювання, у тому числі й ЗОД [6].

Порушення бар’єрної функції внутрішніх органів при хронічних захворюваннях, у тому числі й органів дихання, полегшує потрапляння до організму екзоалергенів різноманітної природи (лікарських засобів, пилу, харчових продуктів та ін.), ксенобіотиків промислового походження, до того ж змінюються процеси детоксикації й елімінації цих чужорідних речовин з організму. Вплив на клітину ксенобіотика призводить до зміни її мембрани, порушення гомеостазу й метаболізму. Внаслідок цих патологічних процесів токсини потрапляють до кровотоку. Незалежно від шляху потрапляння до організму екзоалергенів токсини через кров розподіляються по органах та тканинах з альтерацією внутрішніх органів як у місці проникнення, так і з вибірковою дією на той чи інший орган або систему [1, 3].

Усе вищезазначене свідчить про несприятливий вплив екологічних факторів, що призводять до порушення мінерального обміну, сприяють виникненню, рецидивуванню та хронізації ЗОД у дітей.

Під нашим спостереженням знаходилося 37 дітей (21 хлопчик та 16 дівчаток) у віці від 6 міс. до 18 років із захворюваннями органів дихання (хронічний риніт, фарингіт, трахеїт, обструктивний бронхіт, бронхіальна астма). Усім дітям проведений спектральний аналіз 33 елементів (токсичних, потенційно токсичних та життєво необхідних) у волоссі методами атомно-абсорбційної спектрометрії та атомно-емісійної спектрометрії в індуктивно-зв’язаній плазмі в умовах лікувально-діагностичного центру «Біотична медицина» (м. Донецьк).

Аналіз результатів дослідження свідчив про відсутність нормативного вмісту макро- та мікроелементів у всіх пацієнтів із ЗОД. При цьому у 26 (70,3 %) обстежених документовано наявність токсичних елементів кадмію, свинцю, ртуті, берилію, алюмінію й барію. У 18 (48,7 %) пацієнтів констатовано перевищення гранично допустимої концентрації потенційно токсичних мікроелементів: стронцію, нікелю, миш’яку.

Нами встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок (p<0,05) між патологічними змінами токсичних й умовно токсичних речовин та життєво необхідними елементами. Так, надлишок берилію призводить до дефіциту магнію; надлишок миш’яку — до дефиціту селену, сірки, фосфору; надлишок нікелю — до дефіциту кальцію, цинку, марганцю, сірки, селену.

Дефіцит життєво важливих елементів виявлено у 31 (83,8 %) дитини. При цьому селену — у всіх дітей із ЗОД. Встановлено також недостатній уміст фосфору, сірки, кальцію, заліза, хрому, йоду, калію, магнію, натрію, марганцю, міді й цинку.

Результати проведеного нами кореляційного аналізу (p < 0,05) свідчать про наявність синергічного взаємозв’язку між життєво необхідними елементами. Так, дефіцит міді посилює дефіцит заліза, кобальту, фосфору; дефіцит калію призводить до дефіциту магнію; дефіцит заліза посилює дефіцит кальцію й міді; дефіцит марганцю призводить до дефіциту фосфору й кальцію.

Таким чином, здорове природне середовище — важлива умова збереження здоров’я населення, що мешкає на даній території. Активна соціально-економічна діяльність людини — одна з причин зміни вихідних природних якостей екологічного середовища. В умовах несприятливого екологічного оточення формується екологічна дезадаптація, що призводить до розвитку захворювань органів дихання в дітей. Результати оцінки елементного гомеостазу свідчать про участь екологічних факторів у формуванні, рецидивуванні, хронізації та особливостях перебігу ЗОД у дітей. Зазначене є підставою для включення до комплексу обстеження дітей із захворюваннями органів дихання аналізу елементного складу організму, у тому числі токсичних та потенційно токсичних речовин, із подальшим вирішенням питання про проведення детоксикаційних заходів, корекції порушень мінерального статусу у хворих із ЗОД, що є предметом наших подальших досліджень.


Bibliography

1. Агаджанян Н.А., Скальный А.В. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека. — М.: Изд-во КМК, 2001. — 83 с.

2. Аллергические болезни (диагностика и лечение) / Р. Паттерсон, Л. Грэмер, П. Гринберг. — М.: Гэотар, 2000. — 734 с.

3. Антипкін Ю.Г. Стан здоров’я дітей в умовах дії різних екологічних чинників // Мистецтво лікування. — 2005. — № 2. — С. 16-21.

4. Атопічний дерматит у дітей / М.Л. Аряєв, В.А. Клименко, А.І. Кожем’яка та ін. — К., 2006. — 88 с.

5. Грищенко С.В., Грищенко И.И., Абакумова А.В. и др. Гигиеническая оценка состояния окружающей среды Донецкой области и степени ее опасности для здоровья населения // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2007. — Т. 11, № 1. — С. 8-12.

6. Гнатейко О.З., Лук’яненко Н.С. Екогенетичні аспекти патології людини, спричиненої впливом шкідливих факторів зовнішнього середовища // Здоровье ребенка. — 2007. — № 6 (9). — С. 82-87.

7. Агарков В.И., Бугашева Н.В., Коктышев И.В. и др. Закономерности и особенности морфофункциональных показателей здоровья подростков, постоянно проживающих в социально-экологических условиях Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2007. — Т. 11, № 1. — С. 3-7.

8. Лотовська Т.В., Левчук А.Є. Роль мікро- та макроелементів у реабілітації дітей раннього віку, які часто хворіють // Здоровье ребенка. — 2008. — № 6 (15). — С. 7-11.

9. Лук’янова О.М. Проблема здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень // Мистецтво лікування. — 2005. — № 2. — С. 6-15.

10. Нагорный С.В. Основные задачи региональных эколого-гигиенических исследований критических медико-экологических ситуаций. — М.: ВИНИТИ, 1993. — Вып. 6. — 124 с.

11. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2006 році / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. — 2006. — 548 с.

12. Показники здоров’я населення та діяльності медичних установ Донецької області за 2008 рік. — Донецьк, 2009. — 258 с.

13. Рахманин Ю.А. Значение экологии человека и гигиены окружающей среды как основы национального плана действий по обеспечению безопасных условий роста и развития детей и подростков // Материалы II Международного симпозиума «Экология человека и медико-биологическая безопасность населения». — 2006. — С. 1-4.

14. Нагорная Н.В., Дубовая А.В., Алферов В.В и др. Роль минеральных веществ в физиологии и патологии ребенка // Здоровье ребенка. — 2008. — № 6(15). — С. 62-68.

15. Скальный А.В. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение): Практическое руководство для врачей и студентов медицинских вузов. — М.: Изд-во КМК, 2001. — 96 с.

16. Новиков Ю.В., Куценко Г.И., Подольский В.М. Современные эколого-гигиенические проблемы среды обитания человека и совершенствование санитарно-эпидемиологического надзора. — М., 1997. — 477 с.

17. Алексеев С.В., Пивоваров Ю.П., Янушанец О.И. Экология человека. — М.: Икар, 2002. — 770 с.

18. Europian Allergy White Paper / The UCB institute of Allergy. — Meredith S. editor. — Brussels, 2001. — 59 p.

19. Passali D., Mosges R. Internazional Conferenze on Allergic Rhinitis in Childhood // Allergy-Eropean Journal of allergy and clinical immunology./ — Munksgaard, Copenhagen, 1999. — Vol. 54, № 55. — P. 42-46.

Similar articles

Authors: ОДИНЕЦЬ Ю.В., ГОЛОВАЧОВА В.О., ЗОВСЬКИЙ В.М., Харківський національний медичний університет
"Child`s Health" 4 (25) 2010
Date: 2010.09.15
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: О.З. Гнатейко, Н.С. Лук’яненко, Інститут спадкової патології АМН України, м. Львів
"Child`s Health" 6(9) 2007
Date: 2008.07.25
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Medicine. Doctors. Society
Authors: М.Є. Маменко, Луганський державний медичний університет
"Child`s Health" 3(12) 2008
Date: 2008.11.13
Categories: Pediatrics/Neonatology, Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue