Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Actual Infectology" Том 8, №3, 2020

Back to issue

Світлій пам’яті професора Михайла Борисовича Тітова

6 лютого 2020 року пішов із життя відомий учений, талановитий лікар-інфекціоніст, досвідчений педагог, заслужений діяч науки і техніки України, відомий в Україні та за її межами вчений, щира та  добра людина,  доктор медичних наук професор Михайло Борисович Тітов. 
Народився М.Б. Тітов 5 листопада 1928 року в м. Харкові. З вересня 1944 р. проживав і працював у м. Львові. У 1946 році вступив у Львівський медичний інститут, який із відзнакою закінчив у 1951 році. Після закінчення навчався в клінічній ординатурі при кафедрі інфекційних хвороб. Із цього моменту тісно переплелися долі молодого вченого та Львівського медичного інституту. У 1954 році Михайло Борисович стає асистентом цієї кафедри, у 1959 році блискуче захищає наукову працю на тему «Функції печінки при дизентерії» та отримує звання кандидата медичних наук. Протягом 1961–1962 років самовіддано надає допомогу інфекційним хворим у Гвінейській Республіці. Після повернення, у 1963 році, обирається на посаду доцента кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту, а з 1969 року стає завідувачем цієї кафедри. Цього ж року успішно захищає докторську дисертацію, що була присвячена надзвичайно актуальній проблемі поєднаного перебігу вірусних гепатитів з іншою патологією. У 1970 р. М.Б. Тітов отримує звання професора, стає головою Львівської філії науково-практичного товариства інфекціоністів, а також членом правління Українського науково-практичного товариства інфекціоністів. Враховуючи блискучі організаторські здібності Михайла Борисовича, величезну повагу, якою він користувався серед колег та студентів, його обирають на посаду декана педіатричного факультету Львівського медінституту, яку він обіймав у період 1963–1965 та 1973–1980 рр.
Своїм учителем Михайло Борисович вважав доцента Б.М. Котляренка — обдарованого клініциста та педагога, відомого вченого, який і розпочав формувати Львівську наукову школу інфекціоністів. Власне, під його керівництвом М.Б. Тітов став відомим в Україні науковцем, клініцистом та педагогом. За більше ніж 50 років своєї титанічної праці М.Б. Тітов надав кваліфіковану допомогу тисячам інфекційних хворих. Надзвичайно вагомим є внесок професора Тітова М.Б. в практичну інсектологію: він одним із перших в Україні діагностував такі нозології, як хвороба Лайма, єрсиніоз, гепатит С, орнітоз, Ку-гарячка та інші.
За роки своєї праці М.Б. Тітов став одним з основних фундаторів Львівської школи інфекціоністів, ним підготовлені 5 докторів та 17 кандидатів медичних наук, серед яких є професори, доценти, завідувачі кафедр у Львові, Києві, Луцьку, Тернополі, Харкові, Івано-Франківську та інших містах України.
Надзвичайно широке коло наукових інтересів вченого було відображене більше ніж у 300 роботах, серед яких 12 книг (підручники, посібники, монографії). Наукові праці Михайла Борисовича присвячені проблемам розробки та впровадження в практику діагностичних та лікувальних методик при дизентерії, кишкових токсикозах, малярії, дифтерії, менінгітах, вірусних енцефалітах, поліомієліті, скарлатині, гіпертерміях різного походження та інших.
Результати наукових досліджень Михайла Борисовича неодноразово були подані на конференціях, з’їздах лікарів-інфекціоністів як нашої держави так і на міжнародних конгресах у Болгарії (Варна, 1978; Софія 1986), Франції (Страсбург, 1981), Швеції (Стокгольм 1982), Японії (Сендай, 1984), Італії (Катанія, 1985).
Крім клінічної роботи Михайло Борисович проявив себе як талановитий педагог та викладач, ним було створено цілий навчальний комплекс з інфекційних хвороб: підручник для вищих навчальних закладів «Інфекційні хвороби» (1995), посібник «Семіотика інфекційних хвороб» (1996), «Симптоми і синдроми при інфекційних хворобах» (1993, 1998), «Фармакотерапія тропічних інфекційних та паразитарних хвороб» (1993), «Невідкладна допомога у клініці інфекційних хвороб» (1993).
У 1989 р. М.Б. Тітов отримує почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України. У 1994 р. його обирають дійсним членом Академії наук технологічної кібернетики України, а в 1995 р. — Академії медичних та біологічних наук України. Крім того М.Б. Тітов був членом редакційної ради багатьох науково-практичних медичних журналів.
Пішла з життя чудова й непересічна людина, талановитий лікар, знаний науковець, блискучий лектор та викладач, чуйний батько, дідусь та турботливий чоловік. Залишилисяь друзі, колеги, учні. Залишилися як пам’ять усі реалізовані наукові дослідження та ідеї. 
Колектив кафедри інфекційних хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького,
та редакції журналу «Актуальна інфектологія»
|висловлюють щире співчуття рідним та близьким Михайла Борисовича.
Складно підібрати слова, щоб передати весь сум
із приводу такої тяжкої втрати. У пам’яті колег та учнів
професор Михайло Борисович Тітов назавжди залишиться відкритою,
талановитою, харизматичною та доброзичливою людиною,
цікавим співрозмовником та професіоналом із великої літери. 

Similar articles

On the History of Hospital and Department of Infectious Diseases in Lviv
Authors: Зінчук О.М., Яворський І.Г.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Actual Infectology" 3 (12) 2016
Date: 2016.11.22
Categories: Infectious diseases
Sections: Нistory of medicine

Back to issue